Словник української мови (1927)/залицяння
◀ залицяльник | Словник української мови З залицяння |
залицятися ▶ |
|
Залиця́ння, ня, с. Ухаживание, любезничание. Не до козацького залицяння було убогому бурлаці. Хата. 159. Дівчатам до любого повабу, а молодим козакам до залицяння.