Словник української мови (1927)/заневолений
| ◀ заневічити | Словник української мови З заневолений |
заневолити ▶ |
|
Занево́лений, а, е = Заневі́льний. Плаче, ридає, що долі немає, заневолений світ. Нп.
| ◀ заневічити | Словник української мови Борис Грінченко З заневолений |
заневолити ▶ |
|
Словник української мови — З
заневолений
Борис Грінченко
1927
Занево́лений, а, е = Заневі́льний. Плаче, ридає, що долі немає, заневолений світ. Нп.