Словник української мови (1927)/заневічити
| ◀ заневірняти | Словник української мови З заневічити |
заневолений ▶ |
|
*Заневі́чити, чу, чиш, гл. Отнять жизнь, убить. Як попадеться тобі на дорозі (харциз), то й тебе заневічить. Мартин.
| ◀ заневірняти | Словник української мови Борис Грінченко З заневічити |
заневолений ▶ |
|
Словник української мови — З
заневічити
Борис Грінченко
1927
*Заневі́чити, чу, чиш, гл. Отнять жизнь, убить. Як попадеться тобі на дорозі (харциз), то й тебе заневічить. Мартин.