Словник української мови (1927)/занепокоєно

by Борис Грінченко

◀ занепалий

Словник української мови Борис Грінченко З занепокоєно

занепокоєння ▶

Київ: Горно, 1927

*Занепокоєно, нар. Беспокойно. Занепокоєно озирав раз-по-раз з усіх боків якусь блискучу цяцьку. Л. Янов.