Словник української мови (1927)/заорудити
Зовнішній вигляд
◀ заорини | Словник української мови З заорудити |
заорудувати ▶ |
|
Заору́дити, джу, диш, гл. = Заору́дувати. — в свої ру́ки. Прибрать к рукам. Чуб. I. 171.
◀ заорини | Словник української мови Борис Грінченко З заорудити |
заорудувати ▶ |
|
Словник української мови — З
заорудити
Борис Грінченко
1927
Заору́дити, джу, диш, гл. = Заору́дувати. — в свої ру́ки. Прибрать к рукам. Чуб. I. 171.