Словник української мови (1927)/заорудувати

by Борис Грінченко

◀ заорудити

Словник української мови Борис Грінченко З заорудувати

заорювання ▶

Київ: Горно, 1927

Заору́дувати, дую, єш, гл. Завладеть, закомандовать, начать распоряжаться. Шинкарка ним так уже заорудувала, що він у неї під тином шинковим днює й ночує. МВ. II. 181.