Словник української мови (1927)/запам'ятати

by Борис Грінченко

◀ запаморочитися

Словник української мови Борис Грінченко З запам'ятати

запам'ятування ▶

Київ: Горно, 1927

Запам'ята́ти, та́ю, єш, гл. 1) Запомнить, удержать в памяти. Мати вмерла — я ще малесенькою була, добре й не запам'ятаю. МВ. Весною була дуже велика вода в Росі, що й люде насилу таку воду запам'ятають. Левиц. I. 127. 2) Забыть. Вх. Зн. 20.