Словник української мови (1927)/запаморочитися

by Борис Грінченко

◀ запаморочити

Словник української мови Борис Грінченко З запаморочитися

запам'ятати ▶

Київ: Горно, 1927

Запа́морочитися, чуся, чишся, гл. Потерять сознание, *быть вне себя. Я тоді запаморочився і не знаю, як ударив її і чим ударив. Екатериносл. у.