Словник української мови (1927)/запитуватися
Зовнішній вигляд
◀ запитувати | Словник української мови З запитуватися |
запитувач ▶ |
|
Запи́туватися, туюся, єшся, сов. в. запита́тися, та́юся, єшся, гл. 1) = Запи́тувати. Запитайся, брате, яка моя доля. Чуб. V. 764. *2) Пробовать, пытаться что-либо сделать. Харьк. Сл. Яворн.