Словник української мови (1927)/запитувач
| ◀ запитуватися | Словник української мови З запитувач |
запитяний ▶ |
|
*Запи́тувач, ча, м. Спрашивающий, вопрошающий. Вася хутко дивиться на запитувача, якогось худого, не то міщанина, не то робітника з пристані. Виннич.