Словник української мови (1927)/запомогтися

by Борис Грінченко

◀ запомогти

Словник української мови Борис Грінченко З запомогтися

запона ▶

Київ: Горно, 1927

Запомогти́ся, жу́ся, жешся, гл. 1) Помочь себе. Він тим не запоможеться. НВолын. у. 2) Разбогатеть, разжиться. Запомігся дуже N: має теперка з тисячу карбованців. Камен. у.