Словник української мови (1927)/запоручений
| ◀ запорука | Словник української мови З запоручений |
запоручити ▶ |
|
*Запору́чений, а, е. Гарантированный. Поки ми маємо хоч останки наших свобод, переяславськими пактами запоручених. Лепкий.
| ◀ запорука | Словник української мови Борис Грінченко З запоручений |
запоручити ▶ |
|
Словник української мови — З
запоручений
Борис Грінченко
1927
*Запору́чений, а, е. Гарантированный. Поки ми маємо хоч останки наших свобод, переяславськими пактами запоручених. Лепкий.