Словник української мови (1927)/запропадатися

by Борис Грінченко

◀ запропадати

Словник української мови Борис Грінченко З запропадатися

запропале ▶

Київ: Горно, 1927

Запропада́тися, да́юся, єшся, сов. в. запропа́стися, паду́ся, де́шся, гл. Пропадать, пропасть. Вх. Лем. 416.