Словник української мови (1927)/запізнавати
| ◀ запізвати | Словник української мови З запізнавати |
запізнаватися ▶ |
|
Запізнава́ти, наю́, є́ш, сов. в. запізна́ти, на́ю, єш, гл. = Зазнава́ти, зазна́ти. Запознайте світа, поки служать літа. Чуб. I. 269.
| ◀ запізвати | Словник української мови Борис Грінченко З запізнавати |
запізнаватися ▶ |
|
Словник української мови — З
запізнавати
Борис Грінченко
1927
Запізнава́ти, наю́, є́ш, сов. в. запізна́ти, на́ю, єш, гл. = Зазнава́ти, зазна́ти. Запознайте світа, поки служать літа. Чуб. I. 269.