Перейти до вмісту

Словник української мови (1927)/заручання

Матеріал з Вікіджерел

Заруча́ння, ня, с. = Зару́чини. Там сиділо аж два янголі, вони собі раду радили: «Та й полинем на заручання, де Галочка заручається». Грин. III. 470.