Словник української мови (1927)/зарібник
| ◀ зарібний | Словник української мови З зарібник |
зарібниця ▶ |
|
Зарі́бник, ка, м. Человек, живущий заработками, рабочий, работник. Желех.
| ◀ зарібний | Словник української мови Борис Грінченко З зарібник |
зарібниця ▶ |
|
Словник української мови — З
зарібник
Борис Грінченко
1927
Зарі́бник, ка, м. Человек, живущий заработками, рабочий, работник. Желех.