Словник української мови (1927)/засвоїти
| ◀ засвічуватися | Словник української мови З засвоїти |
засвоювати ▶ |
|
Засво́ювати, во́юю, єш, сов. в. засвоїти, вою́, їш, гл. 1) Присваивать, присвоить. Велику материзну мала, а з тим добра вона не знала… Брат все, що лучче, засвоїв. Мкр. Г. 18. *2) Усваивать, усвоить. Сл. Нік.