Словник української мови (1927)/засвічуватися
| ◀ засвічувати | Словник української мови З засвічуватися |
засвоїти ▶ |
|
Засві́чуватися, чуюся, єшся, сов. в. засвіти́тися, чу́ся, тишся, гл. 1) Зажигаться, зажечься. Чом ти досі не світиш? — Та ніяк лямпа не засвічується. Грин. 2) Только сов. в. Осветиться, засветиться, засиять. Ой чому, чому у сьому дому так рано засвітилося? КС. 1883. II. 371. Він як угледів дівчину, аж очі йому засвітилися. МВ. Город, мов на свято, засвітився. Мені тепер саме на веселу жизнь засвітилось. Г. Барв. 10. Каганці́ в о́чах засвіти́лися. Искры из глаз посыпались. Ном. № 3982.