Словник української мови (1927)/заситарити
| ◀ засисати | Словник української мови З заситарити |
заситити ▶ |
|
Засита́рити, рю, риш, гл. = Засата́рити. Де ти заситарив коня? Мнж. Засита́рити си́то. Забить отсыревшей мукой сито. — ціди́лко. Не вымыв ситце, дать молоку заклеить сетку. Ти ж до вечора отак решетуватимеш, до кукіль, он глянь, усе тобі решето заситарив. Пир. у., Конон.