Словник української мови (1927)/застряглий

by Борис Грінченко

◀ застрявати

Словник української мови Борис Грінченко З застряглий

застрягнути ▶

Київ: Горно, 1927

*Застря́глий, а, е. Застрявший, завязнувший. Сл. Нік. А після довго чув ще у зморшках обличчя чужий застряглий погляд. Коцюб.