Перейти до вмісту

Словник української мови (1927)/застібати

Матеріал з Вікіджерел

Застіба́ти, ба́ю, єш, сов. в. застібну́ти, бну́, неш, гл. Застегивать, застегнуть. Застіба повагом ґудзик. Сим. 230.