Словник української мови (1927)/застібатися

by Борис Грінченко

◀ застібати

Словник української мови Борис Грінченко З застібатися

застібка ▶

Київ: Горно, 1927

Застіба́тися, ба́юся, єшся, сов. в. застібну́тися, ну́ся, нешся, гл. Застегиваться, застегнуться. Ґудзями застібався. Лавр. 4.