Словник української мови (1927)/засябрувати
Зовнішній вигляд
◀ зась | Словник української мови З засябрувати |
засяг ▶ |
|
Засябрува́ти, ру́ю, єш, гл. Стать в соседские, товарищеские отношения. З сусідою, охтирським крамарем, вони засябрували. О. 1862. IX. 70.