Словник української мови (1927)/затишитися

by Борис Грінченко

◀ затишина

Словник української мови Борис Грінченко З затишитися

затишний ▶

Київ: Горно, 1927

Зати́шитися, шуся, шишся, гл. 1) = Зати́хнути. Затишивсь уже грім — не грімить. Константиногр. у. *2) Пойти тихим, медленным ходом, убавить ход, замедлить. На мості поїзд затишивсь. Крим.