Словник української мови (1927)/затишний

by Борис Грінченко

◀ затишитися

Словник української мови Борис Грінченко З затишний

затишно ▶

Київ: Горно, 1927

За́ти́шни́й, а́, е́. Уютный, укромный. Затишний ярок отой, — бджолі добре стояти. Волч. у. Я говорив: умру в гнізді затишнім, і в старості лічить года забуду. К. Іов. 62.