Словник української мови (1927)/затримати
◀ затримання | Словник української мови З затримати |
затримувати ▶ |
|
Затри́мувати, мую, єш, сов. в. затри́ма́ти, ма́ю, єш, гл. Задерживать, задержать. Кохання… затримало і руку божу, щоб покарать грішників. Стор. МПр. 34. Лучче чорта затримати, ніж ледачу жінку. Ном. № 9108.