Словник української мови (1927)/затримувати
| ◀ затримати | Словник української мови З затримувати |
затрімати ▶ |
|
Затри́мувати, мую, єш, сов. в. затри́ма́ти, ма́ю, єш, гл. Задерживать, задержать. Кохання… затримало і руку божу, щоб покарать грішників. Стор. МПр. 34. Лучче чорта затримати, ніж ледачу жінку. Ном. № 9108.