Перейти до вмісту

Словник української мови (1927)/затьмити

Матеріал з Вікіджерел

Затьми́ти, млю́, ми́ш, гл. Затемнить, затмить. Як летіла сарана, то світ затьмила, — така її була сила. Каменец. у. — о́чі. Завязать глаза. Очі мої козацькі молодецькі червоною китайкою затьміте. О. 1862. VIII. 22.