Перейти до вмісту

Словник української мови (1927)/затьон

Матеріал з Вікіджерел

Затьо́н, ну, м. 1) Упрямый, неподатливый человек. Черк. у. 2) Зарубка. Цурка з затьонами на кінцях. О. 1862. V. Кух. 39.