Словник української мови (1927)/затяжити
| ◀ затяжець | Словник української мови З затяжити |
затяжний ▶ |
|
Затяжи́ти, жу́, жи́ш, гл. Обременить, отяготить. Хліб в дорозі не затяжить. Ном. № 11378.
| ◀ затяжець | Словник української мови Борис Грінченко З затяжити |
затяжний ▶ |
|
Словник української мови — З
затяжити
Борис Грінченко
1927
Затяжи́ти, жу́, жи́ш, гл. Обременить, отяготить. Хліб в дорозі не затяжить. Ном. № 11378.