Словник української мови (1927)/затяжний
| ◀ затяжити | Словник української мови З затяжний |
затяжок ▶ |
|
Затя́жни́й, а, е. 1) Набранный, навербованный (о войске). 2) Продолжительный, хронический. Затяжна хвороба. 3) Затягивающийся. Затяжний хомут.
| ◀ затяжити | Словник української мови Борис Грінченко З затяжний |
затяжок ▶ |
|
Словник української мови — З
затяжний
Борис Грінченко
1927
Затя́жни́й, а, е. 1) Набранный, навербованный (о войске). 2) Продолжительный, хронический. Затяжна хвороба. 3) Затягивающийся. Затяжний хомут.