Словник української мови (1927)/затінити

by Борис Грінченко

◀ затінення

Словник української мови Борис Грінченко З затінити

затінок ▶

Київ: Горно, 1927

Затіня́ти, ня́ю, єш, сов. в. затіни́ти, ню́, ниш, гл. Затенять, затенить, покрывать, покрыть тенью, затемнять, затемнить. Твою головоньку весною калина не затінить. О. 1861. III. 17. Що то, боже, хмара! сонце затінить. Лебед. у.