Словник української мови (1927)/заіржати
| ◀ заіржавіти | Словник української мови З заіржати |
заіскрити ▶ |
|
Заіржа́ти, жу́, же́ш, гл. = Заржа́ти. А кінь заіржав, аж ліс задріжав. Грин. III. 216.
| ◀ заіржавіти | Словник української мови Борис Грінченко З заіржати |
заіскрити ▶ |
|
Словник української мови — З
заіржати
Борис Грінченко
1927
Заіржа́ти, жу́, же́ш, гл. = Заржа́ти. А кінь заіржав, аж ліс задріжав. Грин. III. 216.