Словник української мови (1927)/зблужатися

by Борис Грінченко

◀ зблудити

Словник української мови Борис Грінченко З зблужатися

зблукати ▶

Київ: Горно, 1927

Зблужа́тися, жа́юся, єшся, сов. в. зблуди́тися, джу́ся, дишся, гл. Сбиваться, сбиться с дороги. Та йде батько та з шляху зблужається. Чуб. I. 173.