Словник української мови (1927)/збрести
| ◀ збрескнути | Словник української мови З збрести |
збрехати ▶ |
|
Збрести́, ду́, де́ш, гл. Сбрести, уйти. Скотина збреде з дому. Чуб. I. 48.
| ◀ збрескнути | Словник української мови Борис Грінченко З збрести |
збрехати ▶ |
|
Словник української мови — З
збрести
Борис Грінченко
1927
Збрести́, ду́, де́ш, гл. Сбрести, уйти. Скотина збреде з дому. Чуб. I. 48.