Словник української мови (1927)/збрехати
| ◀ збрести | Словник української мови З збрехати |
збриднути ▶ |
|
Збреха́ти, шу́, шеш, гл. Солгать, соврать. Чи справді так було, чи може хто збрехав. Гліб. 217.
| ◀ збрести | Словник української мови Борис Грінченко З збрехати |
збриднути ▶ |
|
Словник української мови — З
збрехати
Борис Грінченко
1927
Збреха́ти, шу́, шеш, гл. Солгать, соврать. Чи справді так було, чи може хто збрехав. Гліб. 217.