Перейти до вмісту

Словник української мови (1927)/збудьок

Матеріал з Вікіджерел

Збу́дьок, дька, м. Малоценный предмет, продаваемый так — лишь бы сбыть с рук. Молоді воли — на роботу, а ціна — збудьок. Хорольск. у.