Словник української мови (1927)/збудьок
Зовнішній вигляд
◀ збудь-вік | Словник української мови З збудьок |
збуй ▶ |
|
Збу́дьок, дька, м. Малоценный предмет, продаваемый так — лишь бы сбыть с рук. Молоді воли — на роботу, а ціна — збудьок. Хорольск. у.