Словник української мови (1927)/збурятися
| ◀ збуряти | Словник української мови З збурятися |
збут ▶ |
|
Збуря́тися, ря́юся, єшся, сов. в. збу́ритися, рюся, ришся, гл. Возмущаться, возмутиться, взбунтоваться. Збурились люде. НВолын. у.
| ◀ збуряти | Словник української мови Борис Грінченко З збурятися |
збут ▶ |
|
Словник української мови — З
збурятися
Борис Грінченко
1927
Збуря́тися, ря́юся, єшся, сов. в. збу́ритися, рюся, ришся, гл. Возмущаться, возмутиться, взбунтоваться. Збурились люде. НВолын. у.