Словник української мови (1927)/збіднюватися
Зовнішній вигляд
◀ збідніти | Словник української мови З збіднюватися |
збідняти ▶ |
|
I. Збі́днюватися, нююся, єшся, сов. в. збі́днитися, нюся, нишся, гл. Притвориться бедным. Черк. у. Увійшла баба в хату, збіднилась, хлипа. Стор. I. 4.
II. Збі́днюватися, нююся, єшся, сов. в. збі́днитися, нюся, нишся, гл. = Збідні́ти. Сак збіднився. НВолын. у.