Словник української мови (1927)/збідняти
| ◀ збіднюватися | Словник української мови З збідняти |
збіжалий ▶ |
|
Збідня́ти, ня́ю, єш, сов. в. збі́днити, ню, ниш, гл. Делать, сделать бедным. Будем їх двори сповняти, а свої збідняти. Г. Барв. 86.
| ◀ збіднюватися | Словник української мови Борис Грінченко З збідняти |
збіжалий ▶ |
|
Словник української мови — З
збідняти
Борис Грінченко
1927
Збідня́ти, ня́ю, єш, сов. в. збі́днити, ню, ниш, гл. Делать, сделать бедным. Будем їх двори сповняти, а свої збідняти. Г. Барв. 86.