Словник української мови (1927)/звеніти
| ◀ звеліти | Словник української мови З звеніти |
звенькотіти ▶ |
|
Звені́ти, ню́, ни́ш, гл. = Дзвені́ти. Текла річенька, звеніла. Чуб. III. 150.
| ◀ звеліти | Словник української мови Борис Грінченко З звеніти |
звенькотіти ▶ |
|
Словник української мови — З
звеніти
Борис Грінченко
1927
Звені́ти, ню́, ни́ш, гл. = Дзвені́ти. Текла річенька, звеніла. Чуб. III. 150.