Словник української мови (1927)/звично
Зовнішній вигляд
◀ звичний | Словник української мови З звично |
звиш ▶ |
|
Зви́чно, нар. 1) Привычно. 2) Обычно, в обычае. К. ЦН. 301.
◀ звичний | Словник української мови Борис Грінченко З звично |
звиш ▶ |
|
Словник української мови — З
звично
Борис Грінченко
1927
Зви́чно, нар. 1) Привычно. 2) Обычно, в обычае. К. ЦН. 301.