Словник української мови (1927)/зволити
| ◀ зволення | Словник української мови З зволити |
зволікати ▶ |
|
Зво́лити, ся. См. Зволя́ти, ся.
| ◀ зволення | Словник української мови Борис Грінченко З зволити |
зволікати ▶ |
|
Словник української мови — З
зволити
Борис Грінченко
1927
Зво́лити, ся. См. Зволя́ти, ся.