Словник української мови (1927)/звіринець
| ◀ звірина | Словник української мови З звіринець |
звіриний ▶ |
|
Звіри́нець, нця, м. Зверинец. Добув іще всяких звірів: зайця, ведмедя й лиса — цілий звіринець у себе завів. Рудч. Ск. II. 68.
| ◀ звірина | Словник української мови Борис Грінченко З звіринець |
звіриний ▶ |
|
Словник української мови — З
звіринець
Борис Грінченко
1927
Звіри́нець, нця, м. Зверинец. Добув іще всяких звірів: зайця, ведмедя й лиса — цілий звіринець у себе завів. Рудч. Ск. II. 68.