Словник української мови (1927)/звіриний
| ◀ звіринець | Словник української мови З звіриний |
звіринка ▶ |
|
Звіри́ний, а, е. Звериный. Не наділив його умом звіриним. К. Іов. 89.
| ◀ звіринець | Словник української мови Борис Грінченко З звіриний |
звіринка ▶ |
|
Словник української мови — З
звіриний
Борис Грінченко
1927
Звіри́ний, а, е. Звериный. Не наділив його умом звіриним. К. Іов. 89.