Словник української мови (1927)/звірчуватися
Зовнішній вигляд
◀ звірчувати | Словник української мови З звірчуватися |
звірювання ▶ |
|
*Зві́рчуватися, чуюся, єшся, сов. в. зверті́тися, рчу́ся, ти́шся, гл. 1) Скручиваться, скрутиться. 2) Завертеться. Звертівся дід гей веретено, та до невістки на раду. Черемш.