Словник української мови (1927)/звішати
| ◀ звічний | Словник української мови З звішати |
звішувати ▶ |
|
Зві́шати, шаю, єш, гл. = Зві́сити. Сіла при Кубані над кручею і ноги звішала. (О. 1861. XI. Кух. 37).
| ◀ звічний | Словник української мови Борис Грінченко З звішати |
звішувати ▶ |
|
Словник української мови — З
звішати
Борис Грінченко
1927
Зві́шати, шаю, єш, гл. = Зві́сити. Сіла при Кубані над кручею і ноги звішала. (О. 1861. XI. Кух. 37).