Словник української мови (1927)/зга

by Борис Грінченко

◀ зв'янути

Словник української мови Борис Грінченко З зга

згага ▶

Київ: Горно, 1927

Зга́, зга́га, ги, ж. 1) Изжога. Ном. № 8163. Неначе згага запекла. Шевч. 401. 2) Жажда. Будеш серед бою згагою томитись, — я подам тобі з криниці водиці напитись. К. Досв. 132.