Перейти до вмісту

Словник української мови (1927)/згага

Матеріал з Вікіджерел

Зга́, зга́га, ги, ж. 1) Изжога. Ном. № 8163. Неначе згага запекла. Шевч. 401. 2) Жажда. Будеш серед бою згагою томитись, — я подам тобі з криниці водиці напитись. К. Досв. 132.