Словник української мови (1927)/згарен
Зовнішній вигляд
◀ згарди | Словник української мови З згарен |
згарець ▶ |
|
Зга́рен, зга́рний, а, е. 1) = Зуга́рний. Він не згарен, він не здатен мене цілувати, тіки згарен, тіки здатен мене роззувати. Гринч. III. 613. *2) Годный. Усе в неї ні до чого не згарне і не докладне. МВ. II. 94.